Історія кафедри
Кафедра авіоніки та систем управління створена у серпні 2024 року шляхом злиття двох провідних кафедр факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій:
- кафедри авіоніки;
- кафедри аерокосмічних систем управління.
Таким чином, історія кафедри авіоніки та систем управління нерозривно пов’язана з історією кафедр-засновниць, які стали її основою.
Наприкінці 60-х років цивільна авіація стала одним з найбільш масових видів транспорту. Літаки цивільної авіації Ту-134, Ту-154, Як-40, Іл-62, Ан-10, Ан-22 (Антей) та інші вже в той час були обладнані надскладними пілотажно-навігаційними системами і комплексами, автоматизованими бортовими системами керування, що вирішували у числі інших і задачу забезпечення автоматичного заходу на посадку. Ці системи мали велику енергооснащеність, що дозволяло їм виконувати регулярні польоти у будь-який час доби, у простих та складних метеоумовах.
Паралельно з розширенням функцій бортового обладнання йшло удосконалення його елементної бази. У бортових системах знайшли широке застосування герметизовані об’ємні модулі, інтенсивно впроваджувалися інтегральні схеми.
Поряд з ускладненням і розширенням експлуатаційних можливостей бортового обладнання виникла проблема збільшення економічної ефективності використання авіаційної техніки і підвищення безпеки польотів у цивільній авіації. Це, у свою чергу, викликало необхідність удосконалення організаційних форм, методів і технологій технічного обслуговування та ремонту, застосування автоматизованих засобів контролю і діагностики технічного стану бортового обладнання на базі нових досягнень у галузі електроніки, автоматики й обчислювальної техніки.
Почали інтенсивно розвиватися наукові дослідження в напрямах підвищення надійності і довговічності авіаційної техніки, удосконалення процесів технічної експлуатації повітряних суден і їхнього обладнання, активізації людського чинника в цивільній авіації.
Безумовно, ці позитивні процеси, які відбувалися в цивільній авіації наприкінці 70-х років, вимагали підсилення експлуатаційної спрямованості в підготовці інженерних кадрів, підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі технічної експлуатації повітряних суден, авіаційних двигунів і їхнього обладнання з принципово нових позицій.
У вищих навчальних закладах цивільної авіації почали створюватися кафедри технічної експлуатації як повітряних суден, так і їх авіаційних двигунів і бортового обладнання.
Першого листопада 1967 року на електротехнічному факультеті Київського інституту інженерів цивільної авіації
(з 1990 р. – Київського міжнародного університету цивільної авіації, з 2000 р. – Національного авіаційного університету, Державного університету «Київського авіаційного інституту») була створена кафедра технічної експлуатації електро-приладного обладнання літальних апаратів (з 1990 року – технічної експлуатації авіаційних електрифікованих і пілотажно-навігаційних комплексів повітряних суден, з 2002 року – авіоніки). Виконуючим обов’язки завідувача кафедри було призначено кандидата технічних наук, доцента Величка Юрія Костянтиновича.
Основу науково-педагогічного колективу кафедри склали викладачі кафедри електрообладнання літальних апаратів: доцент Коронін В.Г., старший викладач Бєлов М.А., асистенти Артюховський О.М., Бакаєв Г.Г.,
Шевченко В.Л.
Історія кафедри аерокосмічних систем управління починається з 1965 року, коли з частини колективу співробітників кафедри електрообладнання літальних апаратів (ЕОЛА) електротехнічного факультету (ЕТФ) Київського інституту цивільного повітряного флоту (КІ ЦПФ) була створена кафедра Авіаційних приладів і автоматів (АПА).
Кафедра аерокосмічних систем управління одна з найстаріших кафедр факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій і в університеті.
Керівництво кафедрою в різні роки:
Перший завідувач кафедри АПА, кандидат технічних наук, доцент, на той час був деканом електротехнічного факультету.
З жовтня 1962 року обраний деканом електротехнічного факультету та завідувачем кафедри електрообладнання літальних апаратів. За час роботи на кафедрі В.В. Шершун мав понад 45 публікацій, в тому числі 9 навчальних посібників з теорії гіроскопії, гіроскопічних приладів та пілотажно-навігаційних комплексів.
В 1966 році кафедру очолив відомий фахівець у галузі радіотехнічних вимірювань, доктор технічних наук, професор Анатолій Леонардович Грохольський.