Після закінчення інституту працював в КІІЦА на різних посадах інженером, асистентом, доцентом, заступником декана, деканом.

В 1992 році отримав вчене звання доцента. З 1985 року приймав участь разом з Центром підготовки космонавтів у проведенні комплексу наукових досліджень по створенню тренажера для наскрізного моделювання динамічних факторів аерокосмічного польоту для підготовки екіпажів корабля багаторазового використання „Буран”.

З 1992 по 1995 займався науково-дослідною роботою на замовлення Міністерства оборони України по розробці концепції, методів та засобів для напівнатурного моделювання з метою сертифікації, атестації та ресурсних випробувань літальних апаратів та їх систем наведення.

Приймав участь у “Державній програмі досліджень України в Антарктиці у 2002 – 2010 р. р.”  в такому напрямку досліджень, як розробка та впровадження авіаційної науково-дослідної лабораторії на базі вертольота, а також оптимальна обробка стохастичної комплексної інформації, отриманої від людини-оператора.

В 2001 року почав працювати заступником декана факультету систем управління, з 2004 деканом факультету систем управління, згодом заступником директора інституту НАУ .

Виступав з доповідями на багатьох міжнародних симпозіумах і конференціях.  Опублікував понад 80 наукових праць, серед яких 4 навчальні посібники та підручник для студентів ВНЗ. Академік Транспортної академії України.

За значний особистий внесок в розвиток ракетно-космічної галузі України відзначений Подякою Державного космічного агентства України. За активну навчально-методичну та організаційну роботу для забезпечення навчального процесу в університеті нагороджений відзнакою “Відмінник освіти України ”.