Історія кафедри
Кафедра авіоніки та систем управління створена у серпні 2024 року шляхом злиття двох провідних кафедр факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій:
- кафедри авіоніки;
- кафедри аерокосмічних систем управління.
Таким чином, історія кафедри авіоніки та систем управління нерозривно пов’язана з історією кафедр-засновниць, які стали її основою.
Наприкінці 60-х років цивільна авіація стала одним з найбільш масових видів транспорту. Літаки цивільної авіації Ту-134, Ту-154, Як-40, Іл-62, Ан-10, Ан-22 (Антей) та інші вже в той час були обладнані надскладними пілотажно-навігаційними системами і комплексами, автоматизованими бортовими системами керування, що вирішували у числі інших і задачу забезпечення автоматичного заходу на посадку. Ці системи мали велику енергооснащеність, що дозволяло їм виконувати регулярні польоти у будь-який час доби, у простих та складних метеоумовах.
Паралельно з розширенням функцій бортового обладнання йшло удосконалення його елементної бази. У бортових системах знайшли широке застосування герметизовані об’ємні модулі, інтенсивно впроваджувалися інтегральні схеми.
Поряд з ускладненням і розширенням експлуатаційних можливостей бортового обладнання виникла проблема збільшення економічної ефективності використання авіаційної техніки і підвищення безпеки польотів у цивільній авіації. Це, у свою чергу, викликало необхідність удосконалення організаційних форм, методів і технологій технічного обслуговування та ремонту, застосування автоматизованих засобів контролю і діагностики технічного стану бортового обладнання на базі нових досягнень у галузі електроніки, автоматики й обчислювальної техніки.
Почали інтенсивно розвиватися наукові дослідження в напрямах підвищення надійності і довговічності авіаційної техніки, удосконалення процесів технічної експлуатації повітряних суден і їхнього обладнання, активізації людського чинника в цивільній авіації.
Безумовно, ці позитивні процеси, які відбувалися в цивільній авіації наприкінці 70-х років, вимагали підсилення експлуатаційної спрямованості в підготовці інженерних кадрів, підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі технічної експлуатації повітряних суден, авіаційних двигунів і їхнього обладнання з принципово нових позицій.
У вищих навчальних закладах цивільної авіації почали створюватися кафедри технічної експлуатації як повітряних суден, так і їх авіаційних двигунів і бортового обладнання.
Першого листопада 1967 року на електротехнічному факультеті Київського інституту інженерів цивільної авіації
(з 1990 р. – Київського міжнародного університету цивільної авіації, з 2000 р. – Національного авіаційного університету, Державного університету «Київського авіаційного інституту») була створена кафедра технічної експлуатації електро-приладного обладнання літальних апаратів (з 1990 року – технічної експлуатації авіаційних електрифікованих і пілотажно-навігаційних комплексів повітряних суден, з 2002 року – авіоніки). Виконуючим обов’язки завідувача кафедри було призначено кандидата технічних наук, доцента Величка Юрія Костянтиновича.
Основу науково-педагогічного колективу кафедри склали викладачі кафедри електрообладнання літальних апаратів: доцент Коронін В.Г., старший викладач Бєлов М.А., асистенти Артюховський О.М., Бакаєв Г.Г.,
Шевченко В.Л.
З травня 1968 року кафедру очолив доктор технічних наук, професор Денисов Віктор Григорович, відомий фахівець у галузі експлуатації авіаційного обладнання літальних апаратів, що раніше працював на інженерних посадах у стройових частинах Військово-повітряних сил (ВПС) СРСР, на різних посадах Науково-технічного комітету ВПС, заступником начальника управління Державного науково-дослідного інституту авіаційної і космічної медицини, начальником відділу Генерального Штабу Збройних Сил СРСР, старшим викладачем кафедри автоматизації і механізації керування військами Військової академії Генерального Штабу Збройних Сил СРСР. Ним опубліковано понад 400 наукових праць, у тому числі 40 монографій, підручників, навчальних посібників, науково-популярних книг, присвячених авіації, космонавтиці, ергономіці та інженерній психології. Брав безпосередню участь у підготовці до запуску перших радянських космонавтів.
У 1968 році при кафедрі розпочалася підготовка фахівців вищої кваліфікації по лінії аспірантури. Першими аспірантами стали випускники факультету: Александров В.Ю., Христич В.Й., Скрипець А.В., Усатюк Г.Ф., Алексєєв Ю.Г. та ін. У перші п’ять років на кафедру прийшли доценти Козарук В.В., Терьошкін О.О., Яшкір М.О., Мозжухін Г.М., ст. викладач Момот Б.Ф., асистенти Євницький Ю.В., Майбородін Б.А., Боровик Р.М., Хімін В.М., Александров В.Ю. та ін.
У 1971 році при кафедрі створена галузева науково-дослідна лабораторія авіаційної ергономіки, яку очолив к.т.н., доцент Терьошкін О.О. Основними напрямками її діяльності стали розробка ергономічних вимог до авіаційної техніки, заходів щодо підвищення ефективності використання повітряних суден та їх бортового обладнання і безпеки польотів з позицій авіаційної ергономіки, сумісність складових частин ергатичних систем при створенні, випробовуваннях і експлуатації авіатехніки, різних аспектів взаємодії оператора з машиною в нормальних і стресових ситуаціях у процесі експлуатації авіатехніки та ін.
У практичну діяльність цивільної авіації країни впроваджені результати багатьох наукових досліджень, у тому числі Керівництво з ергономіки (окреме), комплекс рекомендацій з оптимізації ергатичних систем оператор-машина-середовище та ін. Результати проведених досліджень впроваджені і на підприємствах м. Києва та Жовтневого району столиці.
Участь колективу кафедри технічної експлуатації електроприладного обладнання літальних апаратів у науково-дослідній роботі. Тема № 623-Б88 “Розробка методичних рекомендацій щодо підготовки льотного складу на тренажерах до впливу факторних накладок (фН)”.
За результатами проведених досліджень захищені одна докторська і понад 30 кандидатських дисертацій.
З 1990 року кафедру очолює учень професора Денисова В.Г. – професор Скрипець Андрій Васильович. До цього він уже мав певний досвід організаторсько-керівної роботи: працював заступником голови об’єднаного комітету профспілки інституту (1968-1969), головою бюро профспілки електротехнічного факультету (1970-1972), начальником науково-дослідного сектору інституту (1976-1982), відповідальним секретарем центральної приймальної комісії інституту 8 разів протягом 1984-1994 років.
З листопада 2001 року по травень 2003 року він очолював кафедру на громадських засадах, оскільки працював заступником начальника (директора) департаменту вищої освіти – начальником управління природничої і технічної освіти Міністерства освіти і науки України. З травня 2003 року по червень 2010р. він одночасно працював деканом факультету електроніки та систем управління університету.
З 2017 року кафедру очолює Павлова Світлана Вадимівна, доктор технічних наук, професор, старший науковий співробітник. В цей час наші випускники успішно обслуговують сучасні літаки типу Б-737 та А-320 останніх модифікацій.
Істотний внесок у розвиток кафедри зробили професори Денисов В.Г., Скрипець А.В., Землянський В.М., Парняков Є.С., Павлов В.В., доценти Коронін В.Г., Мозжухін Г.М., Терьошкін О.О., Яшкір М.О., Козарук В.В., Нехорошев Ю.Г., Грібов В.М., Хімін В.М., Краснов В.М., Романенко В.Г., Грищенко Ю.В., Варченко О.І., Бєлов М.А., Боровик Р.М., Сорокопуд В.В., асистент Ситнянських Л.М. та ін.
За останні 5 років на кафедру прийшли працювати та плідно працюють професори Тронько В.Д., Рогожин В.О., Буров О.Ю., Тачиніна О.М., доценти Лужбін В.М., Бєлінський В.М., ст. викладачі Єгоров С.Г., Слободян О.П., Яппаров А.Н., Тризна О.О., асистенти Дубер В.Г., Мельников Д.Є., Положевець Г.А., Гуленко В.Д., Кожохіна О.В., Асанов М.М.
З 2022 року по 2024 рік кафедру очолює Грищенко Юрій Віталійович, доктор технічних наук, професор. Упродовж багатьох років Ю.В. Грищенко був відповідальним за наукову працю на кафедрі.
За роки свого існування кафедра перебувала у складі наступних факультетів та інститутів: електротехнічного факультету (1967-1975); факультету авіаційного обладнання (1975-2000); факультету систем управління (2000-2003); інституту електроніки та систем управління (2003-2010); інституту аеронавігації (2010-2019); факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій (з 2019 по теперішній час).
На кафедрі запроваджено англомовний проект, який допомагає студентам, крім опанування спеціальності, отримати ґрунтовні знання англійської мови та працювати з технічною документацією в оригіналі, що є однією з первинних вимог до фахівців з експлуатації повітряних суден згідно з PART-66.
Науково-педагогічними працівниками видано понад 300 навчальних та навчально-методичних праць, понад 50 навчальних посібників та ін.
Кафедра має тісні творчі зв’язки з підприємствами цивільної авіації (ДП «Завод № 410 ЦА», авіакомпаніями (авіакомпанія SkyUp тощо), організаціями авіаційної промисловості (ДП «Антонов» тощо), вищими навчальними закладами (Національний транспортний університет, Національний аерокосмічний університет «ХАІ» тощо).
Історія кафедри аерокосмічних систем управління починається з 1965 року, коли з частини колективу співробітників кафедри електрообладнання літальних апаратів (ЕОЛА) електротехнічного факультету (ЕТФ) Київського інституту цивільного повітряного флоту (КІ ЦПФ) була створена кафедра Авіаційних приладів і автоматів (АПА).
Кафедра аерокосмічних систем управління одна з найстаріших кафедр факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій і в університеті.
Керівництво кафедрою в різні роки:
Перший завідувач кафедри АПА, кандидат технічних наук, доцент, на той час був деканом електротехнічного факультету.
З жовтня 1962 року обраний деканом електротехнічного факультету та завідувачем кафедри електрообладнання літальних апаратів. За час роботи на кафедрі В.В. Шершун мав понад 45 публікацій, в тому числі 9 навчальних посібників з теорії гіроскопії, гіроскопічних приладів та пілотажно-навігаційних комплексів.
В 1966 році кафедру очолив відомий фахівець у галузі радіотехнічних вимірювань, доктор технічних наук, професор Анатолій Леонардович Грохольський.
З 1966 по 1987 роки очолював кафедру авіаційних приладів і автоматів Київського інституту інженерів цивільної авіації. У 1953 році захистив дисертації на тему «Методи і апаратура для визначення параметрів матеріалів і речовин у частотному діапазоні до 750 МГц», а в 1964 році – «Вимірювання ємностей при високих частотах».
Вперше в світовій метрологічній практиці створив набори індуктивних мір добротності до 200 МГц, що послужило основою для Державного еталону.
Під керівництвом Грохольського А.Л. кафедра розвивалася, додавалися нові дисципліни, лабораторії та робочі місця для студентів та фахівців. Робота з підготовки кваліфікованих фахівців на кафедрі зросла, і кафедра була поділена у 1978 році на дві: кафедру автоматизованих бортових систем управління та кафедру метрології та вимірювальної техніки.
1987 року кафедру очолив відомий вчений в галузі автоматики та систем управління, доктор технічних наук , професор Леонід Миколайович Блохін.
За цикл робіт у Центрі підготовки космонавтів і розробку новітніх наукоємних технологій у 1998 році він отримав Державну премію України в галузі науки і техніки. Л.М. Блохін створив наукову школу в галузі наукоємних технологій для розробок та впровадження оптимальних систем управління багатовимірними динамічними об’єктами різного призначення при стохастичних збуреннях.
Розробив новий метод і алгоритми синтезу робастних оптимальних систем стабілізації, оновив теорію оптимальної багатовимірної фільтрації та розробив новий підхід і технології динамічної атестації і експертизи якості рухомих вимірювано-керуючих комплексів.
2003 року очолив кафедру доктор технічних наук, професор Валерій Миколайович Азарсков.
Підготував 8-м кандидатів і 2 доктора технічних наук. Виступав з доповідями на багатьох міжнародних симпозіумах, конгресах і конференціях. Опублікував понад 300 наукових праць, серед яких п’ять монографій, підручники та навчальні посібники, має 18 свідоцтв на винаходи та патенти.
Після 2000 року кафедра перейшла на нові технології навчання, впроваджуючи комп’ютери та комп’ютерні класи в навчальний процес. Це дозволило інтенсифікувати та зробити навчання більш насиченим. Кафедра відкрила філії в Інституті кібернетики та ЦНДІ навігації і управління рухом.
Вчені кафедри, такі як Блохін Л.М., Тунік А.А., Азарскова В.М., Машкова О.А., Чіковані В.В. та інші, активно здійснюють науковий пошук. За цей час успішно захищені дисертації багатьох аспірантів.
Доктор технічних наук, професор Юрій Віталійович Мельник.
Очолив кафедру у 2021 році.
Автор понад 80 наукових та навчально-методичних праць.
З вересня 2024 року кафедру очолює Тачиніна Олена Миколаївна.
Доктор технічних наук, професор
Автор понад 140 наукових та навчально-методичних праць, 12 патентів та авторських свідоцтв про винахід.
Основна мета освітньої діяльності кафедри – забезпечити індустрію, бізнес і науку професійними кадрами, які вміють створювати та використовувати інтелектуальні технічні системи на основі новітніх досягнень науки і технологій.
Кафедра є провідною в галузі підготовки фахівців із новітніх технологій проектування в таких наукоємних галузях, як авіація, роботизовані комплекси сучасних підприємств. В своїй діяльності вона враховує перспективні індустріально-технічні тенденції розвинених країн світу.
Наукові дослідження кафедри включають розробку технологій для комплексів навігації та управління, які впроваджені на численних підприємствах. Кафедра активно працює у сфері створення робастних систем управління, включаючи роботу над алгоритмами синтезу для безпілотних та пілотованих літальних апаратів.
Результатом наукових досліджень є створення експериментальних зразків високоточного цифрового гіроскопічного вимірювального приладу, застосованого у різних галузях, включаючи авіацію, та наземну техніку.
Розроблені алгоритми для систем навігації та управління польотом БПЛА використовують методи нечіткої логіки та штучного інтелекту.
Продовжуються спільні наукові дослідження з провідними підприємствами України, такими як, Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля, державне конструкторське бюро «Луч», державне підприємство «Антонов», ПАТ “НВО «Київський завод автоматики», Державне космічне агентство України.
Серед навчальних дисциплін – комп’ютерні науки, інтелектуальні технології, теорія управління, автоматизовані системи, технології штучного інтелекту тощо. Об’єктами діяльності стають автоматизовані системи управління, бази даних, системи навігації та управління польотом БПЛА.